Ответы 1
Ответ:
Народ сам скує собі долю — тільки б не заважали.
Не тільки тужна пісня лилась із змученої душі матері — пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі.
Вже день здається сивим і безсилим, домліває в зарослях ріка.
Солов’ї засміялися десь — душа моя арфою стала.
Лелека тихенько пристав до зграї — там його упізнали і осудили на вічну самотність.
Навіть не оглядаючись, я знаю: це йде хтось з небагатих людей.
Премиум статус
Получайте самые быстрые
ответы на свои вопросы
ответы на свои вопросы
У вас остались
вопросы?
вопросы?