Задача № 28
Під час другої світової війни у Німеччині нацистами був проведений такий «експеримент». Відібрали фізично і психічно цілком здорових чоловіків і жінок із сімей, не обтяжених спадковими захворюваннями. Народжених від цих людей дітей забирали у матерів та виховували у спеціальному дитячому будинку з метою створення «зверхлюдей» «чистої раси». За даними доповіді працівника одного з таких дитячих будинків, усі 20 дітей, яких там утримували, сильно відставали у розвитку, пізно навчились говорити, у багатьох з них навички охайності з’явилися лише після 5 років. Деякі діти описувались як «ідіоти».
1. Які можуть бути причини відставання у психічному розвитку у генетично здорових дітей, описаних вище?
2. Що можна порадити батькам, у яких зустрічаються подібні проблеми з дітьми?

1. Існує кілька можливих причин відставання у психічному розвитку у генетично здорових дітей, описаних вище:

• Руйнівний ефект розлучення: Відокремлення дітей від їхніх батьків та сімейного середовища може призвести до серйозного емоційного та психологічного стресу. Цей стрес може негативно вплинути на розвиток їхнього мозку та загальний психічний розвиток.
• Недостатність стимуляції та належного догляду: Якщо діти не мали достатньої фізичної, емоційної та психологічної стимуляції, а також належного догляду в дитячому будинку, це може призвести до відставання у розвитку їхнього мозку та когнітивних навичок.
• Соціальна ізоляція: Відсутність можливості взаємодіяти з іншими дітьми та недостатня соціалізація можуть уповільнити розвиток комунікативних навичок та соціальної адаптації.
• Психологічна травма: Діти, які були піддані жорстокому та несприятливому середовищу, можуть переживати серйозну психологічну травму, яка може негативно вплинути на їхній психічний розвиток.

2. Батькам, у яких зустрічаються подібні проблеми з дітьми, можна дати такі поради:

• Звернутися до професіонального психолога або психотерапевта для отримання підтримки, консультацій та відповідних методів допомоги.
• Створити сприятливе та підтримуюче середовище для дитини вдома, забезпечити їй достатню стимуляцію, гру та навчання, а також багато позитивного спілкування з батьками та ровесниками.
• Залучати дитину до різних видів діяльності, які сприяють її розвитку, таких як музика, спорт, мистецтво або ігри, що сприяють розвитку мови та когнітивних навичок.
• Розглянути можливість соціальної інтеграції дитини шляхом взаємодії з іншими дітьми у школі або спеціалізованих групах.
• Необхідно виявляти терпіння та розуміння, оскільки відновлення розвитку може зайняти тривалий час, і кожна дитина розвивається власним темпом.
• Важливо пам'ятати, що кожна дитина унікальна, і вона має власні потреби та можливості. Шануйте та приймайте дитину такою, якою вона є, і сприяйте її самоповазі та позитивному самовизначенню.