1.Охарактеризуйте національний, соціальний і професійний склад
населення Наддніпрянської України на початку ХХ ст
2.Які чинники впливали на формування української національної еліти
на початку ХХ ст.?
3.Визначте характерні ознаки економічного розвитку Наддніпрянської
України на початку ХХ ст.

Відповідь:

1 Національний, соціальний і професійний склад населення Наддніпрянської України на початку ХХ століття включав різноманітні групи.

Національний склад: Наддніпрянська Україна була багатонаціональною регіоном. Найбільшою етнічною групою були українці, які становили більшість населення. Також проживали росіяни, поляки, євреї та інші національності.

Соціальний склад: Суспільство було поділене на різні соціальні групи. На вершині ієрархії стояли поміщики та індустріальні магнати, які володіли великими земельними володіннями та промисловими підприємствами. Нижче розташовувалися середні шари, які складалися з меншого поміщицтва, службовців, вчителів, духовенства та купців. Найнижчими соціальними верствами були селяни та робітники.

Професійний склад: Наддніпрянська Україна мала розвинену сільськогосподарську та промислову галузі. Серед професійних груп були селяни, які займалися землеробством і скотарством. У містах працювали робітники на фабриках, заводах та вугільних шахтах. Також були представлені вчителі, лікарі, духовенство, купці та інші професії.

2.Формування української національної еліти на початку ХХ століття було вплинуте наступними чинниками:

Національне пробудження: Український національний рух набував сили в цей період, що сприяло формуванню української національної еліти. Розвиток української культури, мови, освіти та літератури сприяв піднесенню свідомості серед українських інтелектуалів та спонукав їх до активної участі в суспільно-політичному житті.

Громадські організації: Виникнення різних громадських організацій та політичних партій, таких як "Українська народна партія" та "Українська соціалістична партія", забезпечило платформу для розвитку політичної свідомості та активності української інтелігенції. Члени цих організацій мали можливість здобувати досвід управління та лідерства.

Освіта: Розвиток системи освіти, зокрема українських шкіл, гімназій та університетів, надавав українській молоді можливість отримати освіту на рідній мові та розширювати свої знання. Це сприяло підготовці кадрів для різних сфер діяльності і формуванню української інтелігенції.

Промисловий розвиток: Розвиток великих промислових підприємств у регіоні вимагав професійних менеджерів та фахівців. Українські підприємці та фахівці отримували можливості для кар'єрного росту і успіху в промисловому секторі. Це сприяло формуванню економічної та професійної еліти, яка грала важливу роль у соціально-політичному житті регіону.

Політичні події: Політичні зміни, такі як революція 1905-1907 років та революція 1917-1921 років, створювали сприятливу атмосферу для молодих українських лідерів, які використовували ці можливості для активної участі в політичному житті та формуванні національної еліти.

Усі ці чинники сприяли формуванню української національної еліти, яка стала важливим суб'єктом українського суспільства та впливала на політичні, соціальні та культурні процеси у регіоні.

3.На початку ХХ століття Наддніпрянська Україна переживала значний економічний розвиток, що було пов'язане зі зростанням промислової продукції та збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі. Деякі характерні ознаки цього економічного розвитку включають:

Зростання виробництва: У регіоні відбувалося збільшення виробництва вугілля, металу, цукру, хліба та інших товарів. Це призвело до зростання внутрішнього ринку та підвищення життєвого рівня населення.

Розвиток транспорту: Наддніпрянська Україна стала важливим транспортним вузлом завдяки будівництву залізниць та розвитку річкового транспорту. Це сприяло зростанню зовнішньої торгівлі та обміну товарами з іншими регіонами України та з-за кордону.

Зміна структури економіки: На початку ХХ століття Наддніпрянська Україна переживала зміну структури економіки від сільськогосподарської до промислової. Це призвело до зменшення ролі сільського господарства в економіці та збільшення значення промисловості.

Формування капіталу: Розвиток підприємництва та промисловості створював умови для формування капіталу. Українські підприємці активно інвестували у розвиток власних підприємств, що сприяло зростанню капіталу та економічному зростанню регіону.

Розширення зовнішньої торгівлі: Збільшення обсягів виробництва промислової продукції в Наддніпрянській Україні призвело до зростання експорту товарів на зовнішні ринки. Вугіль, метал, сільськогосподарські продукти та інші товари активно постачалися до інших країн, що приносило доходи та сприяло розвитку економіки.

Міграційні процеси: Економічний розвиток Наддніпрянської України привертав міграційні потоки. Робітники та фахівці з інших регіонів України та інших країн активно переїжджали в цей регіон, працювали на промислових підприємствах та сприяли зростанню економіки.

Розвиток кооперації: На початку ХХ століття в Наддніпрянській Україні активно розвивалася кооперація. Селянські об'єднання, такі як спілки, об'єднання і товариства, сприяли забезпеченню сільськогосподарського сектору і вирішенню проблем селянського населення.Ї

Пояснення:

Устал дай коронку