Написати звернення до Устина з твору Інститутка 

Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно проникає у саму сутність душі людини, вказуючи нам на ті часто жахливі перетворення, які відбуваються в людині під тиском соціальної несправедливості та особистого горя.
Але Марко Вовчок, створюючи яскраві жіночі образи, змальовує не тільки кріпачок, але й панів і панночок. Характерним образом є панночка з повісті "Інститутка". Прочитавши цю повість, я почув від свого вчителя дуже цікаве питання: "Як ти ставишся до панночки?" Спочатку я, звісно, сповнений обурення від її витівок, почав критикувати і засуджувати її, але вчасно згадав, що нема нічого однозначно доброго чи поганого, і вирішив серйозно порозмірковувати над цим питанням.
Молода панночка з'являється в повісті після повернення з навчання. Але чи навчилася вона чогось? Вона сама зневажливо і майже презирливо говорить про освіту. Вона вважає її непотрібною, бо на думці в неї тільки розваги та вдале майбутнє заміжжя. Таке ставлення до знань, які, власне, і роблять людину людиною, які формують особистість і духовність в людині, заслуговує на засудження, проте чим було зумовлене таке ставлення? По-перше, її власною вдачею. А по-друге, тим самим ладом, соціальною мораллю, згідно з якою жінці не потрібна освіта, коли вона вміє готувати, доглядати дітей і є привабливою зовні. Виходить, що панночка велику частину своїх негативних рис успадкувала з вихованням...