Ответы 1
Ответ:
на БЕЛОРУСКОМ:
У сваім рамане "Людзі на балоце" Іван Мележ прыдумаў мноства вобразаў, якія надоўга западаюць у памяць. Самымі яркімі з іх, несумненна, з'яўляюцца вобразы галоўных герояў – куранёўскай прыгажуні Ганны Чарнушкі і сельскай працавікі Васіля Дзятліка, якія з дзяцінства любяць адно аднаго. Хоць яны і станоўчыя героі, але зусім розныя, таму не зразумела - што іх да адзін аднаго так прыцягнула, што дало разгарэцца такому палымянаму пачуццю?
Васіль - гаспадарчы мужчына, які звыкся з дзяцінства адказваць за парадак дома і на падворку, які валодае незвычайнай працавітасцю і не дасведчаны стомленасці. Галоўная яго мара - купіць кавалак добрай зямлі, і паставіць уласны дом. Васіль упэўнены: будзе зямля - будзе і ўсё астатняе, бо залог дабрабыту - гэта шчырая, у тры поты, нястомная праца на ўрадлівай раллі, і тады зямля адплаціць табе тым жа.
Ганна - ганарлівая прыгажуня з вострым язычком, які мог адгаліць любога. Яна таксама вырасла ў сялянскай сям'і і не баіцца працы, аднак хлопцы пабойваліся такой выбуханебяспечнай сумесі працавітасці, прыгажосці, і розуму. І толькі
з Васілём Ганна была сама сабой і не імкнулася абараняцца едкімі жартамі, бо Васіля яна пакахала.
Трагічна складваецца далейшае апавяданне рамана, калі на Ганну звярнуў увагу Яўхім, сын кулака. Яму было ўсё роўна, што робіцца ў дзяўчыны на душы, ён проста хацеў займець яе ў жонкі, быўшы ўпэўненым, што ўсё на свеце вымяраецца грашыма. Ганна ненавідзіць Яўхіма, але пад ціскам родных вымушана выйсці за яго замуж. З гэтага моманту жыццё дзяўчыны ператвараецца ў пекла.
Ганна вельмі перажывае, і спрабуе пераканаць сябе, што можна пражыць і без кахання. Але потым яе пачуцці да Васіля бяруць верх, і яна разумее, што была не правы.
У канцы рамана мы бачым Васіля глыбока няшчасным. Разрыў з каханай дзяўчынай цяжка паўплываў на яго. Але хто ў гэтым разрыве вінаваты? Бо каханне ні на хвіліну не пакідала ні Васіля, ні Ганну, яны былі ўпэўнены, што заўсёды будуць разам!
Як заўсёды - вінаваціць у гэтым няма каго, так склаліся абставіны: прывязаны да сваёй зямлі Васіль занадта змрочны і заняты гаспадарчымі клопатамі, адсунуўшы ўсё астатняе на другі план. Можна сказаць, што ён плыве па цячэнні, рухаючыся толькі да сваёй запаветнай мары, і не збіраючыся нічога мяняць. А што было б, калі б Васіль быў настойлівы і напорыст, знайшоў у сабе сілы ўсё кінуць, і ў раптоўна змяніць усё сваё жыццё? Бо пачаць яе разам са сваёй каханай, няхай на новым месцы і з чыстага ліста – у яго шанец быў…
Объяснение:
НА Українському
У своєму романі «Люди на болоті» Іван Мележ вигадав багато образів, які надовго врізаються в пам’ять. Найяскравішими з них, безперечно, є образи головних героїв – куранської красуні Анни Чернушки та сільського робітника Василя Дзятлика, які любили одне одного з дитинства. Вони хоч і позитивні герої, але абсолютно різні, тому незрозуміло - що їх так привернуло одне до одного, що дозволило спалахнути такому полум'яному почуттю?
Василь – ділова людина, яка з дитинства звикла відповідально ставитися до порядку в домі та на подвір’ї, надзвичайно працьовита і не відчуває втоми. Його головна мрія – купити шматок доброї землі та побудувати власний будинок. Василь упевнений: буде земля – буде й усе інше, бо запорука добробуту – щира, тригодинна, невтомна праця над родючим ралом, і тоді земля відплатить вам добром.
Анна - горда красуня з гострим язиком, здатна обдерти будь-кого. Вона теж виросла в селянській родині і не боїться роботи, але хлопці боялися такої гримучої суміші працьовитості, краси та розуму. І тільки
з Василем Анна була сама собою і не намагалася захищатися їдкими жартами, бо кохала Василя.
Подальша історія роману набуває трагічного повороту, коли на Ганну звернув увагу син куркуля Євгим. Йому було байдуже, що коїться в серці дівчини, він просто хотів взяти її собі за дружину, будучи впевненим, що все на світі вимірюється грошима. Анна ненавидить Йоахіма, але під тиском родини змушена вийти за нього заміж. З цього моменту життя дівчини перетворюється на пекло.
Анна дуже хвилюється і намагається переконати себе, що без кохання можна жити. Але потім її почуття до Василя беруть верх, і вона розуміє, що була не права.
Наприкінці роману ми бачимо Василя глибоко нещасним. Розставання з коханою важко пережило його. Але хто винен у цьому розриві? Бо кохання ні на мить не покидало ні Василя, ні Анну, вони були впевнені, що завжди будуть разом!
Як завжди - звинувачувати в цьому нема кого, обставини склалися так: прив'язаний до землі Василь надто похмурий і зайнятий домашніми справами, відсуваючи все інше на другий план. Можна сказати, що він пливе за течією, рухаючись лише до своєї заповітної мрії, і не збираючись нічого змінювати. А що було б, якби Василь був наполегливим і наполегливим, знайшов у собі сили кинути все і раптом змінити все своє життя? Адже він мав шанс почати це разом з коханою, нехай на новому місці і з чистого аркуша...
ответы на свои вопросы
вопросы?